Вважається, що ця ніжна і ароматна квітка вперше була культивована в Персії. До речі, одна з назв цієї країни переводиться як «сад троянд». Пізніше, з розвитком торгівлі троянда попала до Древньої Греції, а пізніше оселилася в оранжереях і садах Великої Римської імперії. В ті часи багаті патриції готові були перетворити цілі поля родючих земель на рожеві сади. Попит на троянди був настільки великий, що інколи римським аристократам доводилося вирушати за ними до Александрії та інших довколишніх міст і країн. В ті часи жоден бал не обходився без рожевих пелюсток: вони були розсипані усюди -- на столах, на підлозі, на рівнях величних мармурових сходів. Під час бенкетів на голові кожного гостя мав бути вінок з троянд, а бутони цієї квітки прикрашали одяг рабів, що підносили всілякі страви. Цілком можливо, що саме тоді з'явилася традиція споживати ніжні пелюстки ароматної троянди. З неї робили пудинги, рожевий цукор, солодощі і всілякі салати. Чудова краса і тонкий аромат здобули троянді славу і в Европі. Батьки церкви, що колись вважали цю рослина символом падіння Римської імперії, згодом оголосили її квіткою Пресвятої Богородиці.

Суперечлива і прекрасна троянда була і залишається царицею квітів. Її пелюстки символізують радість перемоги і гіркоту поразки. Вона втілює не лише чисту любов, але і пристрасть і печаль.